анякозерог2 написав:Народ привіт!Знаю що тут вже писано переписано проткастрацію але я не питаю чи варто а може кому не лінь буде повторитись поведінку кота в той день. Варто буди з ним цілий день чи це короткочасний стан відходу від наркозу.
Коту 11 місяців, коли купували то в планах каструвати було в 6-8 м, але були проблеми зі здоров’ям, того так затягнулось. Він не мітить, поведінка нормальна, буває по ночах мявкає але це і раніше було з меншим)))
Що скажете?
ecuador написав:А мій став такий дратівливий, просто страшне((( не було чоловіка - мир і тиша в хаті, а це дурдом, б"ється лапою, дереться, дай зробити шкоду - подерти диван(( як здурів, сварю усіх підрд - малу, чоловіка - не дрюкайте кота, не дражніть, він їх тільки бачить вуха прижимає(((, сварю кота - не хата , а палата №6((( з 5 ранку починається просіння їжі, тільки б те робив, що жер би)) кошмар, сьогодні вже тапком кидала, сил моїх нема
ecuador написав:А взагаіл, якщо чесно, якби мені хто сказав, що шотландці такі характерні коти, певно б не брала, звертала увау на те, аби плюштк в 1 чергу - хотілося ото муркотуна, аби притулитися, потіскати, погладити, поспати - аа , помрій, в карщому випадку - він дозволить себе погладити, набридло - лапою мене, лапою((( і дьору
blackker написав:Щодо шотландців - то від багатьох таке чую - вони таких королівських натур, що ще подумають чи дадуть погладитись.... Щодо кицюні згідна, вона більш лагідніша, муркотлива, бо маю кицюню, але і вона часом проявляє характер - як образиться на мене за щось - то прямо на ноги пригає і кусається, хоча і розуміє, що не права....але це дозволяє тільки зі мною, от з чоловіком собі такого не дозволяє.....Ми навіть як граємось - то в мене всі руки поцарапані, а з "хазяїном ніззя" ))). Але ж і породи різні є, не обов"язково брати не породисту.... Просто таке враження, що у нас в місті одні шотландці і британці, інших не має, чи то не модно тримати інших...(((
blackker написав:В мене теж кицюня суміш сибірської і напевне "тата подлеца"))). Напівпородиста, пухнаста, але знайшла її на вулиці (колись теж доречі дуже хотіла кицю британку, але все не наважувалась взяти, все в чомусь вагалась), а тут знайшла - принесла додому на день (хоча на вулиці ніколи не підбирала). Думала перетримаю поки не знайду їй власника, поки не пристрою кудись - як взяла на деньок, так і залишила на завжди))) І абсолютно не жалкую, що маю таке чудо дома))))
ecuador написав:А увесь час задую, як була ваітна - приходимо з чоловіком , а у мене під дверима - руденьке пухнасте чудо, я побоялася тоді його брати, вагітність. котів не мала(( накормили і винесли - потім довго шкодувала, так люблю рудих котів))
Повернутись до Побут, діти, родина