Розлучення

Про відносини між людьми, робочі аспекти, особисті проблеми, власні переживання, кофлікти та ін.

Розлучення

Повідомлення Анонім1100 » 24 лютого 2017, 18:32

Дівчата, поділіться своїм гірким або не гірким досвідом, як ви наважились на розлучення, і як його пережили.
Моя історія : Я вийшла заміж в 20 років, з чоловіком в шлюбі вже 11,5 років, є двоє діток - дівчинці 10,5, хлопчику 2,3. Спочатку було все як в казці, мабуть як і в кожного, а через півроку все почало мінятися. Вчились ми в одному місті, а коли одружилися переїхали в Рівне(він військовий) поїхала за чоловіком, так порадили його батьки, сказали, що в Києві буде важко з цією професією і в майбутньому з сім'єю, з дітьми. Я теж пішла на роботу, трошки не вистачало грошей, але ще було молоді, так все нормально. Ми дуже хотіли дитинку( два тижня до весілля я дізналась, що вагітна, чи здача диплома так повпливала чи так мало статись, але через тиждень після весілля в мене був викидень), лікар дозволив вагітніти через півроку, так і сталось. І коли я була на 3 місяці почались проблеми, чоловік почав пізніше приходити з роботи, а потім і взагалі пізніше, набагато пізніше, почав потроху пити, хоча ще коли зустрічались, я казала, що не сприймаю людей які пьють, тато пив, важке дитинство. Почались сварки, дуже рідко, але були. Я просто дуже все через себе пропускаю. В 8 місяців народила здорову дівчинку. Коли малій було місяць стояла в дверях не пускала його випившого(постійно попадав в халепу), відштовхнув, і всерівно пішов. На наступний день прийшов вибачення, більше так не буду, я пробачила, все знову добре, через деякий час знову почав затримуватися з роботи, і тільки через рік дізналася, що грав в автомати, ще до того як їх закрили, і програв кругленьку суму(до кінця життя будем розраховуватися). Я ж молода... пробачила...ще й кажу якось разом виліземо, головне щоб разом, і старатися. В цей момент переїзжаємо до його батьків, бо вже не змогли знімати. Тут почалися проблеми з його батьками(вони й так не звертали уваги на малу) , а коли переїхали так взагалі... Свекруха сама пішла в садочок записала малу, щоб я йшла на роботу, долги ж. Я пішла, а коли потрібна була допомога з малою - ваша дитина ви й дивіться за нею, бо треба було малу з садочку забрати, я затримувалася з роботи. Прийшлось звільнитися, бо працювала до 21.30. Ніхто не допомагав, свекруха з перед плити вигнала, не то брала, що можна, а потім свекру казала, що я не нічого не роблю. Хоча ванна, туалет, коридор, були на мені і всі салати робила я, і пиль моя і ...Це все терпіла бо чоловік за мною був...Нар одився малий - не планували, щоб запитань не було, захищалися, а тут порвався. Аборт ніколи б не зробила, ще й колінах показав, клявся, що більше не буде. Коли вже дізналась з чоловіком почались портитись відносини, знову почав часто пити, вдома скандали, ще й які, і зі мною і з батьками, ще й менший привів жінку з дитиною, це був жах. На 9 місяці знімала з підвіконня 6 поверху. .. Переїхали, спочатку все було добре, і знов почалося. Все частіше почав пити, скандали... Крім того, що пьє, ніяких претензій до нього не було, не сприводу відсутності грошей, не рибалок...Ображав, руки не піднімав. Казала, що так не хочу жити, а він ти подивися інші ще гірше живуть, я ж тебе й дітей люблю. А зараз заявляє(особливо після походу до мами), що давно б розлучився як би не діти, питала чому, що я не то робила, чому так ... Нічого не міг сказати. Від цих всіх подій, а не все ще написала... виробився комплекс неповноцінності, куча комплексів в свої то 31. Хочу вибратися з цього всього сил нема, бажання зберегти сім'ю вже теж нема, битися горохом об стінку, стукати в двері, тобі ніхто не відчиняє...

Любов справді зла, любила ж його і дуже, зараз такого не можу сказати, а може просто дуже ображена. Хочу розлучення, але боюся і дуже. Залишитися сама, нікому не нужна з двома дітьми. Боюся переїхати до мами в село, де освіта не ахті, а медицина взагалі ужас. Може це просто отговорки... Як це пережити?...
Анонім1100
 

загрузка...

Повідомлення Мусічка81 » 28 лютого 2017, 19:41

Ситуація дуже і дуже не проста. Хочеться вас якось морально підтримати. З одного боку - хочеться зберегти сім'ю, діткам треба повноцінна родина. Але з іншої сторони вже набридло терпіти чоловіка, який не цінить вас як жінку, принижує. Скажу, що маю знайому, яка з 3-ма дітками знайшла собі прекрасного чоловіка, а дітям - хорошого тата. Моя сестра боялась розвестися з чоловіком, який знущався з неї морально і фізично, познайомив з коханкою. Але наважилась на розлучення з одною дитиною, зараз має другого чоловіка і вже троє діток.
Ви сядьте, все добре обдумайте, на холодну голову, напишіть на листку всі за і проти. І тоді приймайте важливе для себе і дітей рішення. Не ставте на собі хрест, ви ще молоді і ще добра половина життя попереду.
Мусічка81
 
Повідомлень: 409
З нами з: 01 лютого 2017, 12:34
Звідки: Рівне Північний р-н
Репутация: 36

Повідомлення elle » 02 березня 2017, 13:02

Да йолкі палкі, що блін щастя мати чоловіка? найбільша ціль в житті? Навіть якщо після розлучення не буде у вас чоловіка, то потрібно триматись за непотріб? Чи вам чоловік треба для фінансової підтримки? Може пора думати як вам забезпечити себе і дітей? Знайти нормально оплачувану роботу, зняти найдешевше житло, а не їхати до мами в село, не можете все потянути, то знайдіть коханця, це я до того що безвихідних ситуацій не буває, включайте мозок і думайте.
Аватар користувача
elle
 
Повідомлень: 1460
З нами з: 01 квітня 2010, 10:01
Репутация: 94

Re: Розлучення

Повідомлення Анонім1100 » 04 березня 2017, 12:54

Дякую всім за підтримку та й за критику, інколи вона потрібна, а інколи навіть дуже...

Якраз найбільша ціль не чоловік, а сім'я. Ось деякі кажуть, що не бачила за кого виходила? Бачила, життя міняє людей, хоча кажуть, що чоловіки не міняються. Я в нього не закохалася сліпо, з першого погляду, а з часом. Ми зустрічалися 1,5 року, я б не побачила, що за людина, коли не засліплює кохання? Я його не виправдовують, та й себе також. Просто спочатку хотіла зрозуміти, допомогти, а зараз просто опустилися руки. Прийшла весна, вже куча ідей, сподіваюсь, що багато чого зміниться. Чоловік їде в квітні на 3 місяці в ...Тоді і зрозумію, що в мене в голові робиться, чи зможу без нього, та й він, сподіваюсь, що зрозуміє, що йому потрібно...
Анонім1100
 

Повідомлення Алла198080 » 21 березня 2017, 14:20

Добрий день.Хочу сказати ELLE, Ви молодець.Дійсно безвихідних ситуацій не буває,але як важно в той момент знайти.Головне не жалійте себе.Звертайтеся до людей,в церкву якої ви віри.І все знайдеться.
Алла198080
 
Повідомлень: 227
З нами з: 25 вересня 2013, 15:48
Звідки: 0971494355
Репутация: 22

Повідомлення Оксаночка » 30 березня 2017, 23:30

І я хочу залишити свій коментар дописувачці. Я є адвокатом (але це не в цілях реклами) і за свою практику бачила багато розлучень і все, що з цього випливає. Бувало таке, що мирила людей (і таке було!), але зважте шанована Анонім1100, що дійсно для Вас є важливим!? Повірте, той страх, що Ви переживаєте, що будете розлучені і хочете зберегти сім"ю зовсім не відповідає реаліям. Поясню:
1. Для того, щоб сім"я була, треба бажання, робота, намагання не одного з подружжя, а ОБОХ!
2. У Вас просто психологічно-моральний бар"єр до зміни Вашого статусу - зараз Ви одружена, а потім - розлучена! Повірте це така фігня! Бо де-юре Ви одружені, сім"я, а по факту у Вас сім"ї немає - визнайте це!
3. Нікому, чуєте (??) нікому і ні при яких обставинах не дозволяйте людям ставитись до Вас погано, а тим більше нав"язувати Вам певні комплекси.
4. Зважте, що Ваші діти підсвідомо поглинають, як губка, тий стиль сімейних відносин, який у Вас склався і, як кажуть психологи, діти переносять все це в своє доросле життя.
5. Діти повинні бачити біля себе здорову, врівноважену маму, яку ніхто не ображає. Коли вони бачать образи з боку Вашого чоловіка, то діти сприймають таку ситуацію за нормальну, допустиму, бо мама ж терпить, пробачає, плаче, але терпить.
6. Знову на рахунок досвіду - я ще не бачила жодного разу, щоб жінка занепала без чоловіка, незважаючи, скільки в неї дітей, але бачила багато жінок, які все життя терпіли, а в 50 з гачком років мають кучу хвороб, тай ще благовірний хоче ділити майно, до якого він нібити щось доклав.
Я Вас не закликаю до певних дій, але зважте все. Чесно перш за все дайте собі відповідь. Якщо Ви готові далі так жити і терпіти - Ваш вибір, але зважте на те, що діти ростуть, потім вони будуть мати своє життя.
Бажаю Вам удачі і не зациклюйтесь на своїй ситуації. Безвихідна ситуація тоді, коли закривається труна, а все інше можна вирішити, пережити.
Оксаночка
 
Повідомлень: 1153
З нами з: 08 листопада 2011, 17:31
Репутация: 104

Повідомлення tanyulyka77777 » 01 квітня 2017, 23:59

Цілком підтримую попередню дописувачку. І суть не в тому скільки у вас дітей,яке житло і скільки грошей... Суть в тому,чи хочеться продовжувати так жити,чи саме це для вас щастя. Хочу поділитися власним досвідом. Мене чоловік теж не цінував, завжди намагалася догодити, терпіла заради дітей, теж купу комплексів нажала ,що я кращого не гідна,що меншоварта за когось... Короче,лише після того як розлучилася зрозуміла що стала набагато щасливішою. І лише після того як стала більше уваги приділяти собі,більше себе любити, займатися тим,чим подобається зрозуміла, що щасливою тебе зробить не чоловік,а ти сама. І навіть троє дітей не перешкоджають знайти нормального чоловіка, чи коханця,як захочеться. Тому найперша порада це полюбити себе саму. А там уже й інші стануть по іншому ставитися... Можливо і сам чоловік помітить що і кого може втратити.
tanyulyka77777
 
Повідомлень: 1322
З нами з: 17 вересня 2013, 17:47
Репутация: 149

Повідомлення Софія89 » 20 квітня 2017, 23:56

А ви у дітей питали чи їм потрібен такий тато? Ви ж самі писали, що у вас тато пив, і як вам було? Чесно я вас дуже розумію, я теж пережила розлучення, але в мене тоді не було дітей. А от кучу комплексів і ненависть до чоловіків поборола десь через рік після розлучення. Якщо не хочете офіційно, то просто розійдуться, знайдіть собі роботу і зніміть житло. Так, буде дуже важко, але через деякий час ви зрозумієте, що це все цукерочки, порівняно з тим, що ви і ваші дітки пережили!
Щиро бажаю вам і вашим діточками щастя!
Аватар користувача
Софія89
 
Повідомлень: 4251
З нами з: 23 березня 2013, 19:01
Звідки: Чорновола 0980011282 Іра На вихідних за містом!
Репутация: 331

Re: Розлучення

Повідомлення Анонім1100 » 21 квітня 2017, 12:53

Ой, дівчаточка, в мене все більше і більше загострюються обставини. Такої гидоти яка льється на мене, я ще в житті не бачила і не чула, а за що і не розумію, та й не може сам сказати. В ато не поїхав, обставини змінилися, думала, що відпочину, усвідомлю, все зважу, а не так сталося як гадалося. Я з дітьми в кінці березня, на початку квітня перехворіли, його допомоги так і не дочекалися, десь ходив, після роботи не приходив, пив. Зараз знову хворіємо - його знову рядом нема. Допомоги ніякої. Вчора взагалі мене збив з ніг новиною : його бачте минуле наздогнало, він в швидкому порядку повинен віддати якомусь зеку 7000$, я в шоці, сказала, що це остання крапля. А він не каятися, а сказав: ну давай добивай мене, забери дітей і сама їдь, ніякої від тебе підтримки. А я як стояла так і сіла, в шоці. За кого я вийшла заміж, від кого народила найпрекрасніших діток в світі? ?? На рахунок чи я люблю себе, ні, я ніколи себе не любила, я ніколи себе впевнено не почувала, хоча завжди хотіла цього позбутися, а саме нелюбові до себе. З відзнакою закінчила школу, записувалася на гуртки акторської майстерності, щоб позбутися сором'язливості, співала в хорі, приймала участь в олімпіадах, сама поїхала в Київ, поступила в технікум своїми силами, в нас сім'я не з багатих, щоб потягнути університет, студенткою підзаробляла, і вчилася, і це все робила не для когось, а для себе, щоб полюбити себе. Висновок, потрібен психолог, вже за це думала, але розумію, що не потягнути, бо потрібно зараз старшій на лікування, з зором погано. Так чоловіку, мабуть не того, в нього ж проблеми, все самій, знову самій. Я просто хотіла комусь бути потрібною, щоб просто любили... Блін вже знову реву, доречі, цього теж хочу позбутися, реву навіть коли дивлюся мультфільм. Інколи хочу показати, що сильна або "всерівно" на деякі обставини, а не можу, реву...
Анонім1100
 

Re: Розлучення

Повідомлення Анонім1100 » 21 квітня 2017, 13:01

Діти люблять свого папу, ніколи не намовляла на нього, старалася їх відгородити від цього, але старша все бачить і все розуміє... Чесно, боюся питати її думку на рахунок цієї обставини, що склалася, інколи підходить до мене коли я плачу, тихенько обійме, без слів... Стараюся, щоб взагалі не бачили моїх сліз...
Анонім1100
 

Повідомлення tanyulyka77777 » 24 квітня 2017, 13:59

1. реву - бо себе шкода. Жалість не найкраще почуття, себе треба любити, а не жаліти.
2. Хотіла щоб мене хтось любив - значить недобрала любові у дитинстві для себе.
3. "За кого вийшл взаміж" - хорошим дівчаткам завжди подобаються погані хлопці, і любов пізнається через страждання
4. жінка не зобов"язана бути сильною, проте Бог посилає такі обставини щоб випробувати, щоб показали на що здатні, що Бог недарма вас нагородив тими якостями і досягеннями, які перераховані вище.
5. "Стараюся, щоб взагалі не бачили моїх сліз..." А може варто щоб побачили? Іноді ми не чекаємо підтримки від дітей, а вони все розуміють і правильно роблять висновки, правильно поводяться. Ім теж несолодко, подумайте про них: Краще бачити щасливу маму, чи нещасливу сім"ю?

Я психолог, перша консультація безкоштовно https://www.facebook.com/tetyana.miroshnichenko.5
tanyulyka77777
 
Повідомлень: 1322
З нами з: 17 вересня 2013, 17:47
Репутация: 149

Повідомлення elle » 24 квітня 2017, 19:29

Анонім, не жалійте себе, не будьте жертвою (пишу вам про це тому що пережила теж велике розчарування і моральні знущання чоловіка і побудувала себе з нуля і зараз задоволенна новим життям на всі 100%), для початку прочитайте книжку Сила Ронди Берг, і починайте будувати таємний план, наприклад відложіть певну сумму на зйом кімнати, подивіться оголошення найдешевшого зйому кімнати, навіть якоїсь убогої, але щоб прицінитись скільки на перший час необхідно грошей, займіться собою, перефарбуйте волосся, змініть зачіску, придбайте яскравий одяг (немає коштів - в секонд хенд підіть), почніть фліртувати з кимось, і ідіть від чоловіка. Насправді готуйтесь - буде важко, але важко буде перших 3 міс, максимум 6 міс, а далі відчуєте, що життя прекрасне і не потрібно загнивати з чоловіком какашкою.
Аватар користувача
elle
 
Повідомлень: 1460
З нами з: 01 квітня 2010, 10:01
Репутация: 94

Повідомлення OksanaNet » 30 вересня 2017, 07:16

Жаль, що нам автор не розказала, як вона живе далі
OksanaNet
 
Повідомлень: 170
З нами з: 31 жовтня 2014, 23:50
Звідки: Чорновола
Репутация: 14

Re: Розлучення

Повідомлення Анонім1100 » 09 жовтня 2017, 15:25

Привіт! Я розумію, що цікаво :) , але ж це не серіал, а життя.
Довго думала, не наважувався. В чоловіка в підсвідомості мабуть вже щось потихеньку доходило, бо я робила те що вважала за потрібне, на нього геть не звертала уваги, на його вибрики і т. д. Коли прийшло повідомлення, що малого не беруть в садочок ( в черзі перекинули на наступний рік), почала думати чим би заробляти вдома( за ці всі потихеньку покупляла все манікюру, обожнюю малювати, поки практикуюсь).
І про саме головне - спочатку коли чоловік приходив на підпитку, просто не впускала в квартиру, були і мольба і погрози, йшов на роботу спати. А потім і взагалі вигнала, зібрала його речі, ну як зібрала, покидала на пол і все згрібла в сумку. Просився, сказав, що зміниться, докаже, але... Я сказала, що даю йому шанс доказати, що він виправився, але тільки коли він піде. Ось так... Важко... Не знаю чи пробачити, бо ж старається... Не пьє вже давно, заговорив за квартиру, щоб свою купити ( в кредит чи ще якось, зараз дізнається). Букетики, увага вже все це є... Але ж насторожує, а чи не вернеться все те саме? Як себе поводити, щоб такого не було, і ці всі думки так " напрягають" , жуть...
Анонім1100
 

Re: Розлучення

Повідомлення Анонім1100 » 09 жовтня 2017, 15:34

Вибачаюсь за телефон і Т9!. Це все вони, а не моя безграмотність...:)
Анонім1100
 

Re:

Повідомлення Ollia » 22 жовтня 2017, 15:55

tanyulyka77777 написав:жінка не зобов"язана бути сильною, проте Бог посилає такі обставини щоб випробувати, щоб показали на що здатні, що Бог недарма вас нагородив тими якостями і досягеннями, які перераховані вище.


чудова фраза.

п.с. анонім, та ви молодець....тьху тьху. Бажаю вам затишного сімейного щастя! ;)
Ollia
 
Повідомлень: 4
З нами з: 22 жовтня 2017, 15:47
Репутация: 0

Повідомлення Натали78 » 23 жовтня 2017, 13:05

Скорее всего вся наша жизнь уже предписана...и что бы вы не делали, будет так, как должно быть. Как говориться, все что не делается, к лучшему....так что все будет хорошо, не стоит уходить в депрессию
Натали78
 
Повідомлень: 15
З нами з: 23 жовтня 2017, 13:01
Репутация: 0

Re: Розлучення

Повідомлення Аноним1100 » 08 червня 2018, 17:26

Як багато часу сплинуло, пройшло крізь пальці... Витрачено на все це " що не варто навіть уваги". Були знову і прощення, і сльози, і сміх, все знову було.
Зараз настав спокій, але щось знову не те
Що знову?
...Почуття вже не ті, дивишся на людину і розумієш, що вже не будеш з ним щасливою, бо немає ні любові, ні поваги. Але ж діти...
Аноним1100
 

Повідомлення Rovenchanka » 09 червня 2018, 01:17

Ну, ви й камікадзе! Замість того, щоб раз і назавжди розпрощатися і пережити цей біль, ви в ньому готові прожити все своє життя. І знаходите для цього завжди аргументацію. Ви просто боїтесь невизначенності, і просто прикриваєтесь дітьми. А ніколи не задумувались над своїм життям? Важке дитинство у вас, та ж сама ситуація у ваших нині дітей...Ви й для внуків того ж самого хочете? Чому не розірвати це зловісне коло? Ваші діти, бачачи таку модель поведінки в сім"ї, просто по-іншому не уявляють і в майбутньому повторять ваш досвід. От чому заради щастя дітей ви повинні зробити один рішучий крок, а не тупатись весь час на місці! Хватить бути жертвою! Де та сильна і рішуча жінка????
Rovenchanka
 
Повідомлень: 988
З нами з: 05 січня 2015, 20:10
Репутация: 44

Re: Розлучення

Повідомлення Аноним1100 » 13 червня 2018, 15:52

Яка сильна жінка?! Не всі здатні на зміну, не такі рішучі і впевні в своїх силах, щоб на стільки змінити своє життя.
А можливо я не заслуговую на щось більше?
Дітей я оберігаю від цього всього. Я їх нікому не дам в обіду, нікому...
Я в свою чергу боюся, що зроблю як егоїстка, не подумавши в першу чергу, що потрібно дітям.
Адже зараз в малечі з папою прекрасні відносини ( в першу чергу думає про потребу дітей).
Та не відмовки це все і не оправдання, а більше, що робити жінці яку поставили раком, і зовсім не для задоволення...
Аноним1100
 

Повідомлення tanyulyka77777 » 04 серпня 2018, 08:13

Є ще таке поняття, як "ВТОРИННІ ВИГОДИ ". Це коли в певній ситуації у нас є невідомі вигоди, заради яких ми всіляко противимся змінам. Ну,наприклад, найпоширеніша вигода, це коли ми живемо тихенько у своєму болоті, і боїмося, щоб не стало ще гірше. Бо ж наше болото- воно таке рідненьке, таке знайоме, таке тихе. І хоч там багнюки багато і смердить, але ж у ДРУГОМУ болоті її може бути ще більше?! А може бути й менше... І ми не знаємо цього, поки не перевіремо інше болото. А на це дійсно треба наважилися...

Вибачай за метафору з болотом, але у кожного з нас є своє болото ))). І це є дійсно вигідно для нас- нічого не змінювати! А якщо взяти папір і ручку і дати відповідь на питання "Що в цій ситуації для мене вигідно? ", то можна ще багато чого побачити і зрозуміти. І варто це прописати, як мінімум 10 причин знайдеться.

А потім проаналізувати ті всі причини, чи зможу я без цього жити? Наприклад, батько гарно спілкується з дітками. А якщо я щось зміню в житті, то що, він перестане зовсім спілкуватися? Думаю відповідь буде, що навіть в інших обставинах, батько буде підтримувати стосунки з дітьми.
tanyulyka77777
 
Повідомлень: 1322
З нами з: 17 вересня 2013, 17:47
Репутация: 149

Re: Розлучення

Повідомлення Аноним1100 » 07 серпня 2018, 23:35

Ви багато в чому праві, не можу знайти в собі сили зміти щось( боюся до самого триндеця). На рахунок чи буде спілкуватися з дітьми...ну такоє, не впевнена.
Аноним1100
 

Re: Розлучення

Повідомлення Laurra » 13 грудня 2018, 20:38

скажите прошлому до свиданья и живите дальше
Laurra
Новачок
 
Повідомлень: 2
З нами з: 13 грудня 2018, 20:34
Репутация: 0


Повернутись до Психологія стосунків