olyavolya написав:dinamovka написав:Перерва була, от і відправили на перерву. Одна залишилась - бо вона плакала, стрес в неї, вчителька допомогла заспокоїтись, не залишати ж дитину в такому стані одну.
Я чому спитала, Ви мотиви то написали, та результат буде прямо пропорційний. І імовірніше, що дитина зробить висновки протилежні мотивам.
а чого результат буде зворотнім? Зворотнім до чого? я, якщо чесно не зрозуміла.
olyavolya написав:я би пішла до вчительки. задала б запитання у вайбері/на батьківських зборах. Якщо що пішла б до завуча. І не заради оцінки.
А з-за того, що дитина плакала - щоб показати дитині:
1) є кому її захистити і підтримати в складній ситуації
2) якщо бачиш несправедливість - треба йти і добиватися справедливості.
Оля, я багато напишу, оскільки мені Ваша думка завжди імпонує, але така позиція здивувала і здається хибною, більше того - шкідливою.
Отож, щодо пошуку справедливості. Шукати потрібно тоді, коли доречно, і там, де її можно взяти. Я притримуюсь теорії, що дитину вчити потрібно тому, що в її дорослому житті їй знадобиться і допоможе. По замовчуванню ми всі розуміємо, що це не оцінки в шостому класі, і навіть не 50відсотків засвоєнного матеріалу. А вот така ситуація з дівчиною Мартою - для мене чуть лі одне з найголовнішого, з чого можно повчитись, що трапляється в дорослому житті, і з чим потрібно вміти ладнати. Уявімо такий собі кейс: молода амбітна прогресивна дівчина працює в чудовій команді з спільними цілями і напрямками розвитку, фірма має керівну ланку з 10спецов, які збираються за круглим столом і таорятть разом майбутнє фірми. Дівчина одна з 10. Вона любить свою роботу, її дохід її задовільняє. Завжди хочеться більше ніж маєш, але дохід її вище середнього і дає змогу жити не рахуючи кожну копійку при розумному підході. Раптом, випадково дізнається, що дохід її співробітниці Марти, одної з 10 вищій в два рази. При тому що Марта не семі пядєй во лбу, і явний друшляк серед 10ти. З власного досвіду скажу, що така інфа це тест на стрессоустойчівость ще той, б'є по шарабану нормально. Сильні емоції таки, щодо обіди, недооцінки, несправедливості. Дохід який вчоора влаштовував, сьогодні здається знущанням. Варіанти дій:
А) зовнішнє ігнорування. Внутрішньо пережили, змирились, і далі витрачаємо свій, вже мізерний, дохід, взрощуємо тихо ненавість, на Марту, на шефа, на роботу, на великий список відповідальності і обовязків, на лицемірні корпоративи і відпочинки, і т.д.
Б) діємо, з позиції слабкого гравця. Йдемо на розмову. В розмові використовуємо аргументи порівняння з Мартою, та до цього стало відомо що не одна Марта вдвічі більше оцінена начальством, тож розказати що ти не гірша солодка замануха. Відповідь буде одна, - кожному по заслугам. Іздоровий адекватний керівник так чи інакше має лише одну відповідь. З різною подачею, обіцянками подумати, але одну. До нього прийшов слабкий, просити подачки, такоого хочеться лише пнуть, мало хто любить жаліти. Результат з пункту А + додається втрата авторитету в очах керівника.
В) діємо з позиції сильного. Йдемо на розмову. Повідомляє що потребує вищого доходу, викладає свої сильні сторони, нагадує про результати, окреслює вважність своєї персони в команді, малює перспективи, окреслює важливість мотивації, називає конкретну суму, яка потрібна для щастя. Результат - відчуття впевненості в собі, повага керівника, можливість отримати надбавку, перспектива майбутнього, нормальні відносини з Мартою і іншими, цікава робота і далі.
Вернемся в школу .
Захищати дитину з позиції слабкого хибний шлях. Які б мотиви вами не керували, та результата хорошого не буде. Що в той ситуації може зробити вчителька? Виправдатись, викрутитись, (якщо адекватна), нахамити (якщо неадекватна). Когда вору говорят что он вор, он юлит и отпирается до последнего. Зауч - если адекватен с вами в разговоре примет позицию поддержки, пожурит и пообещает повлиять. В разговоре с учителем скажет ну что ж ты так неаккуратно, больше так не делай. Учительница осознанно или нет, пополнит колонну "Март" еще одним ребенком. Мама добьется разве что поблажливости для своего, систему этим походом она не поменяет. Ребенок не дурак, все видит и понимаетт, да и отношения с однокласниками могутт подпортиться так же как у Марты. Вывод ребенка поямо пропорционален, как я и говорила. Лучше маме не говорить, она пойдет разбираться и сделает только хуже. Примеров такой позиции ребенка масса личных я думаю. Таких мам у каждого второго из нас было.
Прошу прощения, перешла на русский, бо отвлеклась от писанины а вернулась с мыслями на кацапском)