Оріяна написав:РОССОМАХА написав:
А ще в мене така штука, яка 100% діє, тільки я обіцяю собі, що не наказую малого і не кричу....тадам - дитя в ту ж хвилину слухняне, тому що злять вони нас і виводять, тоді коли нам на них немає часу...я пішла на роботу і малий в саду вже довше і ввечері на нього менше часу, то поведінка відразу стала жахлива...от просто день в день...тепер шукаю можливості, поробити все і більше бути з ним
Це як? Напр, малий стоїть дупою стукає в дзеркало шафи-купи і ти обіцяєш сама собі мовчки чи в голос "я на нього не кричу - я його не наказую - я не кричу - я не наказую..." і що він одразу слухається і перестає таке робити? Я не зрозуміла, от чесно...
Свєт, ну то я утрірую канєшно, просто буває верещу раз, другий третій, вже дитя від повишеного тону вже дитя аж шарахається, або бачу жах в його очах...і обіцяю, все...не буду верещати, аналізую що не так, чого кричала...а кричала, бо він був в садку, а як прийшли, до мене подзвонили і я знов була зайнята, а він звичано почав робити шкоду, або співати кричати, а я говорю по телефону.... і я обіцяю, що верещати не буду, і коли така ситуація, то обіймаю його , цьомаю і нічого не кажу..а потім пояснюю спокійно, граюсь віддано без відволікань ....і ви не повірте, це діє так само як крик
а коли мій лізе кудись, не хоче вдягатись, то я кажу лізь-лізь, поріжеш руку, буде текти кров і дуже боляче, а як і після цього те саме, то беру за руку і тягну, приказуючи давай-давай, я тобі допоможу...і верещить забирає...
не хоче на вулицю, кажу ну і не йди, всі дітки будуть гратись, гуляти а ти - сиди вдома...ламав іграшки, просила-просила, попередила, що буде ламати- зберу і віднесу назад в магазин, знов посторилось, то я на повному серйозі згребла у велику сумку більшість іграшок в торбу, і геть на сходи вийшла, і виставила за двері, і закрила, він верещав, просив-молив...після того іграшки не ламав і це йому мабуть років 2 ще не було (да я садистка от-така моральна, а не фізична)